-
1 thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
2 thing
[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
3 Thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n; сканд.; іст. -
4 sundry
1. n1) pl усяка всячина2) запасний гравець (крикет)2. adj розм.різний, різноманітнийto talk of sundry matters — говорити про різні речі, говорити про те і про се
* * *I [`sendri] n1) невизначена кількість (людей, речей)all and sundry — всі разом, кожний окремо; усе без винятку
2) aвcтpaл. запасний гравець ( крикет)II [`sendri] a -
5 talk
1. n1) розмова, бесіда2) лекція, бесіда3) базікання, пуста розмова4) pl переговори5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки6) предмет розмов (пересудів)7) розм. мова, діалект, жаргонthat's the talk! — оце добре!; це те, що треба!
2. v1) говорити; розмовляти; спілкуватисяto talk with smb. — розмовляти з кимсь
2) розмовляти певною мовою3) розпускати плітки (чутки)4) доводити розмовами (до чогось)5) переконувати, умовляти6) обговорювати; радитисяtalk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву
talk back — заперечувати; грубіянити
talk down — перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути
talk into — умовити, переконати
talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування
talk out of — відговорювати, відраджувати
talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік
talk to — лаяти, вичитувати
talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити
to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час
to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)
to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish) — говорити незрозуміло
to talk horse — хвастати, вихвалятися
to talk smb. to death — замучити когось розмовами
to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці
talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут
* * *I n1) розмова, бесідаsmall talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова
to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити
to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду
2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда3) порожня розмова, балаканинаto end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов
4) розмови, чутки; вигадки; поголоскиthat will make talk — тепер підуть розмови /чутки/
5) тема розмовit's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах
to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток
6) pl переговори7) мова, діалект, жаргонII vall talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватисяto talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір
to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се
to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось
to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків
that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)
to talk sense /business/ — мати рацію
to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю
to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)
2) говоритиto talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)
3) (on, about) вести бесідуto talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі
they talked around — балакати; говорити пусте
to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти
to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися
4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословитиto talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось
5) доводити розмовами ( до чогось)to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов
6) переконувати, вмовлятиto talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось
7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)talking of (pictures) — до речі, про ( картини)
to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду
to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту
to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці
to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу
to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті
to talk horse — хвастати, хвалитися
now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!
talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині
look who's talk ing — = хто б вже казав
-
6 speak
v (past spoke; p.p. spoken)1) говорити; розмовлятиdid you speak, sir? — ви щось сказали, сер?
2) поговорити3) вимовляти; висловлюватися; сказатиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
4) висловлювати думку; виступатиto speak against smb. (smth.) — висловлюватися проти когось (чогось)
to speak for smb. — говорити замість когось; висловлюватися на чиюсь користь
speaking for myself... — щодо мене...
5) відгукуватися; характеризуватиto speak well (ill) of smb. — добре (погано) характеризувати когось
7) підтверджувати; говорити на користь (когось)8) впливати10) замовляти; вимагати11) гриміти, гуркотіти12) звучати (про музичні інструменти)13) сповіщати звуками14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна)15) мисл. подавати голос (про собаку)speak out — говорити виразно; відверто висловлювати
speak up — говорити гучно і виразно; висловлюватися
speak the word! — ну, говори ж!
to speak straight from the shoulder — рубати з плеча; різко висловлювати свою думку
to speak one's piece — амер. викласти все
* * *[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
7 talk
I n1) розмова, бесідаsmall talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова
to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити
to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду
2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда3) порожня розмова, балаканинаto end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов
4) розмови, чутки; вигадки; поголоскиthat will make talk — тепер підуть розмови /чутки/
5) тема розмовit's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах
to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток
6) pl переговори7) мова, діалект, жаргонII vall talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватисяto talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір
to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се
to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось
to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків
that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)
to talk sense /business/ — мати рацію
to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю
to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)
2) говоритиto talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)
3) (on, about) вести бесідуto talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі
they talked around — балакати; говорити пусте
to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти
to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися
4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословитиto talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось
5) доводити розмовами ( до чогось)to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов
6) переконувати, вмовлятиto talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось
7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)talking of (pictures) — до речі, про ( картини)
to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду
to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту
to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці
to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу
to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті
to talk horse — хвастати, хвалитися
now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!
talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині
look who's talk ing — = хто б вже казав
-
8 speak
[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
9 small
1. n1) вузька тонка частина (чогось)2) (the small) збірн. невисокі люди; діти; низькорослі тварини3) простий люд; незаможні верстви4) pl короткі штани в обтяжку5) pl розм. дрібниці (про дрібні речі для прання)6) гірн. штибin small — у мініатюрі; у невеликих розмірах
small and early — вечірка з невеликою кількістю запрошених, що рано закінчується
2. adj1) малий, маленький, невеликийsmall people — діти; розм. дрібнота; розм. ельфи, гноми
2) дрібний; незначний3) некрупний, невеликого розміру, дрібний4) тонкий, м'який5) малий, дріб'язковий, неістотний6) другорядний7) обмежений8) підлий; ниций, дріб'язковий9) принижений; присоромлений10) недовгий, нетривалий, короткочасний11) короткий, недовгийa small distance — невелика (коротка) відстань
12) нечисленний13) половинний, що має неповну міру14) слабкийa small cold — невелика (легка) простуда
small wind — слабкий (легкий) вітерець
15) тихий, негучний16) скромний, бідний17) скудний, мізернийsmall crop (harvest) — поганий (низький) урожай
18) поганий, поганенький, неважний19) тонкий (про талію)20) рідк. вузький21) рідк. легкий, неміцний, слабкий (про вино тощо)22) тонкий (про тканину)23) карт. молодший24) фон. вузький, закритий (про голосний звук)small beer — слабке пиво; дрібниці; дрібна сошка
small capitals — друк. капітель
small cattle — с.г. дрібна рогата худоба
small change — дрібні гроші; перен. (пусті) балачки
small craft — дрібні судна, човни
small cranberry — бот. журавлина
small fruit — кущова ягідна рослина; ягідник; ягода
small fry — дрібна рибка; мальки; дрібнота, дрібна сошка
small grains — с.г. дрібні зернові
small intestine — анат. тонка кишка
small timber — тех. виробний лісоматеріал
small tools — слюсарний (ручний) інструмент
not in the smallest — аж ніяк, жодною мірою
3. adv1) дрібно; на дрібні шматочки (кусочки)2) тихо3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабіto sing small — мовчати; знижувати тон
4. v1) зменшувати2) ставати меншим, зменшуватися; зіщулюватися* * *I [smxːl] n2) ( the small) невисокі люди; діти; низькорослі тварини3) простий люд; незаможний прошарок4) pl; = smallclothes5) pl дріб'язок, дрібнички (дрібні речі, віддані в прання)6) = small coalII [smxːl] ain small — у мініатюрі; у невеликих розмірах
1) маленький, невеликий; малий, маленький (про розмір одягу, взуття)2) дрібний; невеликий, невеликого розміру, дрібний; тонкий, дрібний3) малий, незначний; другорядний4) обмежений5) дрібний, ниций, підлий6) принижений; присоромлений7) недовгий, короткочасний, нетривалий; короткий, недовгий (нaпp., про відстань); нечисленний8) половинний, який має неповну міру9) слабкий; тихий, неголосний (про звук, голос)10) скромний; убогий, бідний11) поганий, кепський13) вузький14) легкий, неміцний, слабкий (про вино, пиво)15) кapт. молодшийIII [smxːl] adv1) дрібно, на маленькі шматочки2) тихо ( про манеру говорити)3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі -
10 щосьність
ЩОСЬНІСТЬ - термін, запозичений середньовічною філософією в Аристотеля; виражає форму речі або радше її "сутність буття", те, що в існуючій речі відповідає її визначенню, сукупності її суттєвих ознак. Для того, щоб осмислено говорити не просто про буття, а про буття певної речі, тобто про існування чогось визначеного, середньовічні мислителі вважали за необхідне "вхопити" цю визначеність у чистому вигляді, виокремити це "щось", тобто змістову "щосьнісну" характеристику існуючого. Термін часто вживається у філософських курсах КМА. -
11 субстанція
СУБСТАНЦІЯ (лат. substantia - сутність, дещо засадниче, підстава) - гранична засада, що дозволяє зводити багатоманітність і змінність властивостей до чогось постійного, відносно сталого і самостійно існуючого; деяка реальність, розглянута в аспекті її внутрішньої єдності. В історії філософії С. тлумачилась по-різному: як субстрат, як сутнісна властивість, як те, що здатне до самостійного існування, як підстава і центр змінності предмета, як логічний суб'єкт. В онтологічному аспекті залежно від загальної спрямованості філософських учень вирізнялися одна (монізм), дві (дуалізм), множина (плюралізм) С. Як специфічно філософський (матафізичний і логічний водночас) термін "С." вводить Аристотель, який ототожнював С. із першою сутністю ("усією"), тобто чимось засадничим, котре невід'ємне від речі в її індивідуальності, і разом з тим характеризував С. як логічну категорію, якій у висловлюванні (реченні) відповідає підмет. У давньогрецьк. філософії релевантно до її загальної онтотеологічної інтенції можна говорити і про тлумачення С. як субстрату і першопринципу змінності речей (напр., стихії мілетців, "вогонь-логос" Геракліта, "атоми" Демократа). Тлумачення Аристотелем форми як першопричини, що зумовлює визначеність речей, започаткувало розрізнення тілесної і духовної С., котре у середньовічній філософії вилилось у спір між номіналізмом і реалізмом про "субстанційні форми" сущого. У Новий час онтологічне розуміння С. як граничної засади буття започатковане в емпіризмі Бекона, який ототожнив С. із формою конкретних речей. Декарт цій якісній інтерпретації протиставив раціоналістичне вчення про дві С.: матеріальну (для якої характерна протяжність і кількісне вимірювання) і духовну (мислительну). Спіноза долає цей дуалізм на ґрунті пантеїстичного монізму: мислення і протяжність - не дві С., а два атрибути єдиної С. Ляйбніц у вченні про монади вирізняє множинність простих і неподільних С., які характеризуються самодіяльністю, відповідно - активністю і змінністю. Гносеологічне осмислення С. як поняття було запропоноване Локком, для якого С. є однією із складних ідей В. ерклі заперечував поняття матеріальної С., а Г'юм, відкидаючи існування як матеріальної, так і духовної С., вбачав в ідеї С. деяку цілісну гіпотетичну асоціацію. Кант долає як "онтологізм", так і "гносеологізм" тлумачення С. Остання необхідна для теоретичного пояснення явищ, оскільки є умовою можливості досвіду. Відтак С. - це не незмінний речовий субстрат, а внутрішньозмінне діалектичне поняття. Цю думку підхоплює Гегель, який, ототожнюючи мислення і буття, вказує на внутрішню суперечність як джерело саморозвитку С., поєднуючи її у такий спосіб із самодіяльністю суб'єкта. С. - ступінь розвитку абсолютної ідеї і свідомості суб'єкта. У діалектико-матеріалістичній течії марксизму С. витлумачується як матерія в розвитку форм її руху, а світ, що розкривається, - як універсум діяльності людини. Критикуючи метафізику, позитивізм і неопозитивізм, відкидають і поняття С. як рудимент буденної свідомості і хибного натуралістичного подвоєння дійсності в процедурах та мові науки. Як і у позитивізмі, традиційна логіка і гносеологія, що базувались на понятті С., заперечуються прагматистами у фікціоналізмі Файхінгера. Кассирер дає функціональне витлумачення С., а Гуссерль, вбачаючи у фізичному предметі лише мислительну єдність, вказує, що субстантивація свідомості є наслідком кризи європейської науки і європейської культури. Розкриваючи засади останніх як власне метафізичні, Гайдеггер у субстанційному тлумаченні світу як реально сущого і підвладного людині вбачає наслідок його метафізичного суб'єкт-об'єктного роздвоєння. Виникнення категорій суб'єкта і об'єкта Гайдеггер пов'язує із структурою європейських мов. Із розвитком лінгвокультурологічних досліджень С. прочитується як текст, але у постструктуралізмі Дерриди текст - як наслідок тотальної "деконструкції" логоцентризму і метафізики - перестає бути субстанційною константою. Європейська метафізика і логіка заперечуються "плюралістичною онтологією" і "логікою місця" Нісиди Кітаро, відтак відкидається й аристотелівська традиція тлумачення С., ототожнення її із формою, самодостатнім існуванням К. ласичне тлумачення С. зберігається в бергсоніанстві, реалізмі і неореалізмі, неотомізмі. -
12 детермінізм
ДЕТЕРМІНІЗМ ( від лат. determine - визначаю, обмежую) - філософське вчення про визначений (не довільний) характер буття явищ; теорія відносин опосередкування, завдяки яким продукуються речі і явища, визначається їхня природа і способи існування. Д. відповідає на питання, чому виникає річ, чим вона породжена, чим визначається її існування і чому вона змінюється і зникає, у що перетворюється. Д. фіксує активність буття та стверджує, що будь-яка річ є результатом зміни інших речей, в них закорінена Ц. ентральним у Д. є принцип причинності, згідно з яким не існує нічим не зумовлених подій, кожне явище породжується іншими явищами. Проте Д. не редукується до принципу причинності, позаяк передбачає не лише породження, а й значно ширший набір детермінуючих дій і відповідних факторів, напр., умови, за яких діє причина, чинники, які визначають напрям процесу, роль необхідності та випадковості і їх співвідношення у ході детермінації, специфічний вплив цілого на частини, змісту на форму тощо Н. едоліком старого Д., який утримував свої позиції аж до початку XX ст., було те, що він не лише зводив Д. до причинності, а й останню розумів механістичним чином, заперечуючи об'єктивний характер випадковості, статистичних зв'язків. Звідси - заперечення закономірного і детермінованого перебігу біологічних, особливо ж - соціальних процесів чи, навпаки, ствердження їх фатального характеру. Принцип Д. обґрунтовує не лише опосередкованість певного явища іншими, а й визначений характер цієї опосередкованості - не лише якісний, а й кількісний (інакше закони природи не мали б місця). Будь-яке явище детерміноване, хоча вид та кількісні показники цієї детермінації залежать від його характеру. Відношенню детермінації притаманні спрямованість від детермінуючого чинника до результатів детермінації, у той же час ці чинники та наслідки їх дії є відносними. Детермінація може здійснюватися від можливого до дійсного чи від причини до наслідку, від змісту до форми. Але й дійсне може детермінувати нові можливості, наслідок - слугувати народженню нових результатів, форма - визначати зміст. У процесі детермінації детермінуючий чинник визначає природу продукованих ним явищ: речові, енергетичні та інформаційні зміни відбуваються не довільно, а у відповідності з характерними для кожного випадку, цілком певними закономірними відношеннями Ц. е дозволяє говорити про незнищенність, постійне відтворення процесу детермінації. Остання теза може розглядатися як важливий принцип, втіленням якого є закони збереження енергії, кількості руху (імпульсу), електричного та інших зарядів, ізотопічного спіну тощо, різного роду кругообіги у природі, баланси у суспільному житті, зокрема в економіці, збереження генетичної інформації та ін. Важливим проявом відносин детермінації є самодетермінація. Прикладом її є саморегуляція та самоорганізація, що їх вивчають кібернетика і системологія. Згідно з принципом самодетермінації тотальності (лат. totus - весь, цілий), у межах тотальності має місце взаємна детермінація частин і цілого. Зміна відношення частин до цілого одночасно є зміною відношення цілого до частин, суб'єкт детермінації виявляється об'єктом власної активності, внаслідок чого розгортається реалізація можливостей частин і цілого у їх взаємній і постійній динамічній єдності.В. Кизима -
13 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
14 small
I [smxːl] n2) ( the small) невисокі люди; діти; низькорослі тварини3) простий люд; незаможний прошарок4) pl; = smallclothes5) pl дріб'язок, дрібнички (дрібні речі, віддані в прання)6) = small coalII [smxːl] ain small — у мініатюрі; у невеликих розмірах
1) маленький, невеликий; малий, маленький (про розмір одягу, взуття)2) дрібний; невеликий, невеликого розміру, дрібний; тонкий, дрібний3) малий, незначний; другорядний4) обмежений5) дрібний, ниций, підлий6) принижений; присоромлений7) недовгий, короткочасний, нетривалий; короткий, недовгий (нaпp., про відстань); нечисленний8) половинний, який має неповну міру9) слабкий; тихий, неголосний (про звук, голос)10) скромний; убогий, бідний11) поганий, кепський13) вузький14) легкий, неміцний, слабкий (про вино, пиво)15) кapт. молодшийIII [smxːl] adv1) дрібно, на маленькі шматочки2) тихо ( про манеру говорити)3) у невеликому обсязі, у невеликому масштабі -
15 time
I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
16 lie
In1) брехняto tell lies — брехати, говорити неправду
2) обман, помилкове переконання; хибне вірування3) положення, розташування; напрямthe lie of the land — а) характер місцевості; б) мор. напрям до берега; в) перен. стан речей
4) лігво, барліг; нора◊ white lie — безневинна брехня
◊ to act a lie — обманути, підвести
◊ to give the lie to smb. — викрити когось у брехні
◊ to give the lie to smth. — спростовувати щось
◊ to swap lies — розм. побалакати, поплескати язиком
◊ lie detector — юр. детектор брехні (прилад)
IIv (past і p.p. lied; pres.p. lying)1) брехати2) бути обманливим□ lie away: to lie away smb.'s reputation — оббрехати когось
□ lie into: to lie oneself into smth. — проникнути кудись обманним шляхом
□ lie out: to lie oneself out of smth. — виплутатися з якогось становища за допомогою брехні
◊ to lie like a trooper — безсоромно брехати
◊ to lie like a gas-meter — забріхуватися
v (past lay; p.p. lain, pres.p. lying)1) лежати2) перебувати, знаходитися; розташовуватися, бути розташованимlet it lie — не чіпайте; хай лежить
Ukraine lies to the west of Russia — Україна знаходиться (розташована) на захід від Росії
3) простягатися4) бути, залишатися, зберігатися (у певному стані)5) пробути деякий час (недовго)6) залягти, приховатися; розміститисяto lie in ambush — військ. перебувати в засідці
to lie for the night — розташуватися (зупинитися) на ночівлю
7) покоїтися, спочивати; бути похованим (про небіжчика)I will do all that lies in my power — я зроблю все, що в моїх силах
9) визнаватися законним, допустимим□ lie about — валятися, бути розкиданим (про речі)
□ lie along — а) простягатися; б) мор. кренитися від вітру
□ lie back — відкинутися (на спинку)
□ lie by — а) залишатися незадіяним; б) відпочивати; в) не діяти, нічого не робити
□ lie down — а) (при)лягтй (відпочити); б) виявляти покірність
□ lie in — а) залежатися в ліжку; б) лежати в пологах
□ lie off — а) мор. стояти (перебувати) на деякій відстані від берега; б) тимчасово припинити (відкласти) роботу
□ lie out — ночувати не вдома
□ lie over — а) відкладатися, переноситися (на майбутнє); б) бути простроченим
□ lie to — мор. лежати в дрейфі; триматися проти вітру
□ lie up — а) лежати в ліжку, не виходити з кімнати (через хворобу); б) стояти осторонь; в) стояти у доці (на приколі) (про корабель)
◊ to lie in prison — перебувати (утримуватися) у в'язниці
◊ to lie low — а) припасти до землі; б) бути приниженим; в) поет. бути мертвим; г) притаїтися, вичікувати
◊ to lie on one's oars — сушити весла (гребля)
◊ to lie on the bed one has made — присл. як дбаєш, так і маєш
◊ to lie out of one's money — не дочекатися (не одержати) належних грошей
◊ let sleeping dogs lie — присл. не дратуй собаку, то й не вкусить
◊ the blame lies at your door — це ваша вина
◊ to find out how the land lies — з'ясувати (довідатися), як ідуть справи
* * *I [lai] nнеправда, брехня; обманII [lai] v(lied; pres. p. lying)1) брехати; збрехати; обманювати, дурити2) бути обманливим, помилковим3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудьIII [lai] n1) положення; розміщення; напрямок2) лігвище, лігво, барліг; нораIV [lai] v(lay; lain; pres. p. lying)1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним -
17 влада
ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.В. Лісовий -
18 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
19 smooth
1. n1) пригладжування; згладжування2) гладенька (рівна) поверхня2. adj1) гладенький, рівнийsmooth road — рівна (гарна) дорога
2) стертий3) однорідний4) плавний, спокійний5) легкий, м'який, ніжний6) улесливий, солодкомовний7) спритний8) розм. (дуже) приємний, привабливий9) нетерпкий (про вино)to have a smooth tongue — говорити приємні речі, улещувати
3. advгладко, рівно; спокійно4. v1) згладжувати (ся); пригладжувати (ся); розгладжувати (ся); вирівнювати (ся); (тж -away, smooth down, smooth out, smooth over)2) усувати4) пом'якшувати, улещувати5) добре розмішувати, перетворювати на однорідну масу6) лощити, полірувати7) мастити, змащувати, змазуватиsmooth down — пригладжувати; згладжувати; заспокоювати, утихомирювати, угамовувати
smooth over — згладжувати, усувати (труднощі); пом'якшувати, применшувати; змазувати; улагоджувати (справу)
* * *I n1) гладка, рівна поверхня2) пригладжування; згладжуванняII a1) гладкий, рівний; стертий, витертийsmooth tyre — зношена /"лиса"/ шина
2) однорідний3) плавний; спокійний4) легкий; приємний; спокійний, урівноважений5) вкрадливий, улесливий; спритний6) нетерпкий, нерізкий, легкий ( про вино)III advгладко, рівно, спокійноIV v1) (smooth away, smooth down, smooth out, smooth over) пригладжувати; згладжувати; розгладжувати; згладжуватися; розгладжуватися; усувати, згладжувати; гладити ( праскою)2) ( smooth down) заспокоювати; заспокоюватися3) пом'якшувати, улещувати4) гарненько розмішувати, перетворювати в однорідну масу5) cпeц. полірувати, лощити6) вирівнювати ( у статистиці) -
20 ӱс
(ӱсме, ӱсне, ӱсӱндэн) спрощений варіант сл. ім. ӱст верх СМУ, К-СК; ӱсме на мене У; ӱсне на нього, на ньому СМ; калача ӱсне пычағы бар у жмуті волосся в неї на голові є ніж СБсеэн ӱсне дэ алы бар айтма, меэн ӱсне дэ алы бар айтмаға т'ерекмед' ен шийлер він здатний говорити непристойні речі й про тебе, і про мене СМ; йеди йылын толмаан ӱсне халған ӱч кӱн до виповнення семи років лишилося три дні Б; т'ирий, хап (у) ӱсне хойай ао сабан приходять і ставлять у дверях того плуга Б; крават ӱсне на ліжку У; миний ат ӱсне сідає на коня Б, К; сычрай миний ат ӱсне стрибає на коня У; он йылын ӱсне т'елий бу эриф на кінець десятого року приходить той чоловік У; бир ат ӱсне эт'и җан двоє на одному коні СГ; хойай буну ат ӱсне садить його на коня СГ; а шин бир нестэ ӱсне топаться этийлер а тепер тупцюють на якомусь такому місці М; хапуун ӱсне чыхсын хай вийде на ворота СК; алий мых ӱсӱндэн хамчисин знімає з цвяха свого батога СБ; йер ӱсӱндэн від поверхні землі СМ; пор. ӱст.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
казати — кажу/, ка/жеш, недок., перех. і без додатка. 1) Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). || Розповідати що небудь. || 3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають. •• До сло/ва ка/жучи у знач. вставн. сл.… … Український тлумачний словник
Мешков, Юрий Александрович — Юрий Александрович Мешков … Википедия